Хмелівська ЗШ І-ІІ ступенів Маловисківського району Кіровоградської області

  







Компанієць Любов Валентинівна

 

СВЯТО ПЕРШОКЛАСНИКIВ "ПЕРШI СТО ДНIВ У ШКОЛI"

Дівчинка Тату, а чому іде дощ? Тато Підеш до школи, дізнаєшся! Дівчинка Тату, а у Баби Яги є жабенята? Тато Звідки я можу знати?! Дівчинка Тату, а навіщо коняці коси на плечах? Тато Запитай у коняки! Дівчинка Тату, а мотоцикл любить цукерки? Тато Не знаю, я його не запитував! Дівчинка Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все запитую? Тато Що ти моя, дитино! Як можна! Адже чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати. От, яке непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи віддати. Дівчинка Довго я цей день чекала! Ось нарешті він настав! Тепер у школі я школярка І читатиму Буквар! Мені уже чимало літ, Ходжу я в 1-й клас. Та відкриваю дивний світ, Ну, кожен день і час! То щось новеньке бачу я, Про дивне дізнаюсь!

Така цікава вся земля, Я з подивом дивлюсь. Добрий день вам, любі друзі, Рада вас вітати, Щастя та добра вам Щиро побажати. Хто вже вміє рахувати, Той повинен добре знати, Що кожен учень провчитись зумів 100 найперших в школі днів. 1 вересня – величний день у житті кожної дитини нашої великої дружної шкільної родини. Цей день буває у житті кожної людини. Але буває лише один-єдиний раз у житті. День, коли дитина вперше переступає поріг школи, відкриває своїми маленькими ручками двері у широкий світ науки, потрапляє у нову незнану їй доти Країну Знань. І, мабуть, тому той день 1 вересня був у нас таким хвилюючим, незвичним. А ось сьогодні минуло вже цілих 100 днів вашого, дітки, шкільного життя. Перші 100 днів нового, важкого, напруженого шкільного життя. Уже цілих 100 днів ви школярі, вас шанобливо називають на прізвище і ставляться до вас, як до дорослих людей.

Тож сьогодні ми запросили своїх батьків, шановних гостей, щоб разом весело і завзято відсвяткувати свої перші іменини – 100 днів у школі. Ми спробуємо розповісти про те, що ми вже знаємо, вміємо, чого хочемо навчитись, у що вміємо гратися.


Взяли до рук портфелики,

Взяли лискучі ранці,

І, наче ті метелики,

Полинули уранці.

До школи, до веселої

Дівчатка і хлоп’ята.

Це тут нова оселя їм,

Щаслива і багата.

Це не вигадка, не казка,

Що віднині я школярик.

Ось портфелик мій, будь ласка,

А в портфелику – букварик.


Пісня. муз. М. Дремлюги, сл. Т. Масенка «Пісня про школу»

За велику справу я в житті берусь,

Не кажу «не вмію», а кажу – «навчусь»!

Я навчусь писати, рахувати, читати.

Бо в житті складному треба розум мати!

Треба в світі багато всім знати,

Нас чекають великі діла…

Нам країну свою будувати,

Щоб вона процвітати могла!

Пісня. сл. Г. Хорташко, муз. М. Ведмедері «Я їду до школи»


Хвилювалась мама,

Хвилювався тато,

Чи мене до школи

В 1-й клас пускати.

– Ти іще маленький,

Почекай ще трішки,

Сили наберися,

Хай зміцніють ніжки.

А я усміхнувся,

Заспокоїв неньку:

– Подивись, матусю,

Хіба я маленький?

Сам я піднімаюсь

Рано – пораненько

І буджу сестричку:

– Уставай, маленька.

І в руках таки я

Трохи сили маю,

Бо повну тарілку

Борщу виїдаю.

А коли ще з ранку

Молока нап’юся,

То такий сміливий

– Гуски не боюся.

То чого я маю

Удома сидіти,

Коли в школі вчаться

Шестилітки – діти?

Буду я учитись,

Буду виростати,

Буду Україну

Нашу будувати.


Вчитель. Ми сьогодні ще маленькі, але добре знаємо, що майбутнє нашої держави, майбутнє нашого українського народу залежатиме від нашого вміння працювати, від наших успіхів у навчанні, від того, як ми будемо любити свою Батьківщину. Край, де ми народилися, де ростемо,

живемо, де будемо працювати у майбутньому, треба вчитися любити, берегти, вивчати його історію. Любі друзі! Хоч маленькі, Ми вже добре знаєм, Що зовемось українці, Й українських предків маєм. Українцем я зовуся І цим іменем горджуся, Бо козацький в мене рід, Здавна славний на весь світ. У мене вдача щира, сміла, Є відвага духу й тіла. І душа моя здорова – Українська в мене мова.

ГРА «СПРАВЖНІЙ КОЗАК»

Пісня. «Україно – ненько»


Україно – ненько

Ти моє серденько

Як ми тебе любим,

Хоч ми ще й маленькі.

Вік тебе любити –

Серцю не тужити,

Хто тебе забуде,

Вороття не буде.

Вороття не буде

До рідної хати

Де тебе зростила

Українка мати.

Україно – ненько

Любий рідний краю,

Золотої доленьки

Ми тобі бажаємо.


Вчитель. Наші школярики не тільки навчаються, а й люблять відпочинок. Зараз я з ними проведу гру «Хто як говорить?» (Діти стають у коло. Вчитель стоїть всередині кола з м’ячем. По черзі кидає м’яч дітям у руки і називає тварину, а учні говорять, як говорить ця тварина. Котик – няу, няу Корова – му-у Собачка – гав-гав…

Українська народна пісня: «Веселі гуси». (Інсценізація пісні)

Вчитель. Кожна дитина – це майбутній громадянин незалежної України, її опора і надія. Кожна дитина мріє про своє майбутнє, про корисні справи, які вона зробить у дорослому житті.

1. Тепер ми учні, 1 клас,

Нове, життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні школярі.

2. І від дзвінка, і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Лічи, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

3. Та все це не лякає нас

Бо ми старанний 1 клас!

У школі нас всьому навчать

І роки весело біжать.

4. Я прийшов до школи вчитись

Бо поставив я мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту!

5. Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом,

Або зіркою кіно!

6. Поки ще сказати рано,

Може, в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану,

Як по росту підійду!

7. Я банкіром хочу стати –

Полюбляю рахувати!

8. А я стану депутатом

Бо люблю голосувати.

9. А я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

10. Мріймо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всьому навчать!

Пісня на мелодію «Чого вчать у школі»

Тільки сонечко зійде, дітвора у школу йде.

Рідна школа з нетерпінням нас чекає.

Зустрічає дітвору, учить правді і добру,

І читати, і писати на навчає.

До 5 додати 2, скласти букви у слова.

Учить дружбою нас школа дорожити. 2 рази

Бути справжніми людьми,

Шанувати працю й мир,

Україну і сім’ю свою любити!

Вчитель. Не подумайте лишень, шановні гості, що ми у школі вчимося тільки писати, читати, малювати, бігати, стрибати. Ми ще вчимося бути ввічливими людьми.

Щоб вас скрізь поважали,

Щоб любили і пишались,

Не багато і не мало –

Треба знати 10 правил:

I. Як прокинувся – вставай. Ліні волі… (не давай).

II. Квіточку роса умила, а тебе умиє… (мило).

III. І дивись – не барись. В школу швидко, швидко…(мчись).

IV. Але й тут не поспішай. Подивись, спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все… (в порядку)

V. В школі, в класі не брудни, сміття бачиш… (підніми).

VI. Не носи в портфелі жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники, а носи … (носовики)

VII. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … (плям)

VIII. Вдома близьким не груби. Менших – захищай і… (люби).

IX. Перший крок до добра – не роби нікому… (зла).

X. Щоб тобою всі пишались,

Перехожі оглядались, так роби, Щоб люди звикли: Ти в усьому завжди …(приклад).

КОНКУРС «ХИТРИЛО-МУДРИЛО»

 (Мама чи тато відриває пелюстку ромашки, читає загадку і відгадує її).

1) Хто ховає під кущі наші супи і борщі? (Картопля).

2) Латка на латці, а посередині гризь? (Капуста)

3) Стоять на припоні, не їдять, не п’ють, а все гладкими стають. (Огірки).

4) Батько тисячу синів має, кожному мисочку справляє, а собі – ні. (Дуб і жолуді).

5) Скільки у велику каструлю картоплин улізе? (Картопля не лазить).

6) У якому лісі немає листя? (У хвойному).

7) До яких продуктів при варінні можна додати кілограм солі, варити 15 хвилин, а солоними вони не будуть? (Яйця).

КОНКУРС «ВПІЗНАЙ СВОЇХ ДРУЗІВ»

Діти стають у коло, ведучому зав’язують очі хустиною. Він повинен відгадати товариша, доторкаючись до обличчя. Перемагає той, хто назве всіх учнів класу.

Вчитель. Що ви можете сказати про себе? Ми всі тепер однокласники, бо вчимося в одному класі, а ще нас можна називати однокашниками, бо нам так багато каші треба з’їсти, щоб стати розумними.

В Україні здавна існував звичай – спеціальний обряд виряджати дітей до школи. До цього свята готувалася каша, яка символізувала силу, міць дитини, яку витратить вона під час навчання у школі. Ми зараз наїмося каші і будемо всі наступні роки навчатися разом, долати нелегкі шляхи шкільної науки. Ви повинні будете з’їсти по ложці каші, щоб «наука йшла на ум». Повторіть клятву:

Наша каша спільна

Нам всім їсти вільно:

Хто назвався школярем,

Тому ложку ми даєм.

(Діти їдять кашу з горщика)

І дівчинка

Кашу з’їли гарненько, аж виблискує дно.

Будем віднині завжди заодно!

ІІ дівчинка

На щастя, на лад горщик розбиваємо.

Були ми малюками, а стали школярами!

 

center

Нравится