Хмелівська ЗШ І-ІІ ступенів Маловисківського району Кіровоградської області

  







Компанієць Любов Валентинівна

 

Чорнобривців насіяла мати

МЕТА: Поглибити уявлення учнів про текст, зокрема про текст – розповідь, вчити бачити і розуміти прекрасне як в природі, так і в житті, на картині, в музиці, поезії; удосконалювати вміння висловлювати свої почуття і захоплення; допомогти відчути яскравість осінніх барв, щедрість осені; розширювати словниковий запас учня; виховувати любов до природи та повагу і шанобливе ставлення до матері.

ОБЛАДНАННЯ: грамзапис пісні «Чорнобривці», картини «Осінь в саду», ілюстрації про осінь, чарівна торбинка.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Сьогодні ми побуваємо на балу у квітів. Одна із квіточок запросила нас до себе на гостини. А щоб потрапити на зустріч, ми повинні відгадати загадку. В капелюшок пишний вбрався І морозу не злякався. Невеличкий цей сміливець Золотавий… (чорнобривець).

– То з якою квіточкою ми сьогодні зустрінемось і завітаємо до неї на гостини? Правильно, зустріч відбудеться із чорнобривцями!

(Підходимо до клумби з чорнобривцями).

– Діти, що ви знаєте про ці квіти?

(Відповіді дітей.)

– Це маленькі запашні квіти.

– Чорнобривці рослини – символ нашої країни.

– Їх називають квітами мами.

– Вони схожі на маленьких дівчаток і хлопчиків з чорними бровами. Тому і мають таку назву – чорнобривці.

– Майже біля кожної хати ростуть ці квіти в українських селах.

– Вони мають приємний запах.

– А ще я знаю пісню «Чорнобривці». Мені часто співають її бабуся і мама.

(Учениця виконує пісню). Чорнобривці сл. М. Сингаївського муз. В. Верменича Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю, Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Приспів Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую рідненька. Я розлуки та зустрічі знаю, Бачив я у чужій стороні. Чорнобривців із рідного краю, Що насіяла ти на весні. Прилітають до нашого поля Із далеких країв журавлі. Розцвітають і квіти, і доля На моїй українській землі.

ІІІ. РОБОТА НАД СПОСТЕРЕЖЕННЯМ.

Вчитель. Існує легенда. У давнину українські майстри – чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки. Називали такі чобітки «чорнобривцями». Подібність цього взуття до суцвіття квітки й дало їй таку назву. Учень. Чорнобривий чорнобривець чепурився, Дощовою краплею умився, Втерся теплим вітром-рушником. Та й накрився парасолькою-листком. І стоїть це диво золоте, Щоб ласкаво зустрічать гостей. Вчитель. Діти, уважно придивіться до квіточок.

– Який колір квіток?

– В що зібрано пелюстки квітки?

– На що схожа квітка?

– Яке стебло має рослина?

– А яке листя?

Опишіть квітку.

IV. СКЛАДАННЯ ОПИСУ

Робота в групах. Палають на клумбах жовто-гарячими барвами чорнобривці. Квіти схожі на маленькі капелюшки з рюшиками. Вони можуть бути жовтими, оранжевими. Краї квіткових пелюсток обмережені чорними смужечками, кривульками. Вони схожі на брови маленьких хлопчиків і дівчаток. Стебло тонке, міцне. На ньому різьблені листочки. Квітка має приємний запах. Чорнобривці – це квіти-символ нашої України. Їх люблять і шанують люди. Квіти чорнобривців невеликі. Вони бувають жовтого або оранжевого кольору з чорними мережками по краях. Рослина може бути високою або низенькою. Їх називають – карликові чорнобривці. Квіти мають приємний запах. Розцвітають із середини літа. Квітнуть чорнобривці до морозів. Чорнобривці – квіти матері, народні рослини, символ України. Вчитель. Це квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам’ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня:

Чорнобривці чорноброві Квітнуть в тиші вечоровій Чорнобривці чарівні Так і просяться в пісні. Квітів, як піску у морі, Листя у зеленім борі. Щоби їх перелічити, Треба двісті років жити.

– Звідки ж узялися квіти на Землі?

(Відповіді дітей). Вчитель. З давніх-давен, коли Земля мала тільки сіре та зелене вбрання. Веселка піднялася дуже близько до Сонця і почала танути, її кольорові краплі пролилися вниз – так з’явилися на Землі квіти, кущі, трави. А оскільки барвистих відтінків веселки було дуже багато, то і кольорове розмаїття квітів виявилося дивовижним. (Діти з вчителем повертаються до класу). Гра «Відшукай квітку». Серед букета осінніх квітів знайдіть квіти, схожі на:

сонечко (нагідки);

драбинку (сальвії);

парасольки (жоржини);

кулі (хризантеми);

зірки (айстри);

капелюшки (чорнобривці).

Діти, подивіться, у мене на столі лежить чарівна торбинка. В ній є квіти. Треба впізнати квітку по запаху. Очі конкурсанту зав’язую хустиною. Конкурс «Вгадай квітку за запахом» 1-й учень Осінь захоплює, осінь вражає Дивом-красою і барвами квіт. То вона щедре тепло посилає, То умивається дощиком світ. 2-й учень Осінь на землю тихенько спускається В небі летить, наче птах. Крилами-хмарами небо вкривається, Літо веселе співоче минається, Спокій стає на землі. Вчитель. У сиву давнину квіти обожнювали, вважали їх уособленням найніжніших почуттів.МНа острові МТаїті й досі всіх дітей до 6-річного віку звуть «гіті», що означає «квітка». У нас дітей часто порівнюють з квітами.

– Кого з вас називають квіточкою?

– Хто вас так називає?

– Чи подобається це вам?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, на газонах, у кімнаті. Вони на рушниках, скатертинах, серветках. Ними розмальовують печі, стіни оселі.

Про що нове ви дізналися на уроці?

Чого навчилися на уроці?

У кого вдома квітнуть чорнобривці?

Хто їх висіває?

 

Нравится